В дзеркалі історії Середа, 19.06.2019, 12:01

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Кримінальне право | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Кнопка сайту
Прошу підтримати мій сайт і розмістити кнопку на вашому сайті

Форма входу

Веб сервіси
Конструктор дидактичних ігор classtools.ru
Сервіс для створення ментальних карт Bubbl.us
Сервіс для створення фотоколажів picjoke.net
Сервіс для створення інфографіки easel.ly
Онлайн сервіс для створення опитування Flisty
Генерація тематичних вікторин JeopardyLabs
Інтерактивні дидактичні матеріали LearningApps
Онлайн сервіс- віртуальна дошкаLIno it
Віртуальні екскурсії MapSkip
Віртуальна дошкаWeb Whiteboard
3D презентаціїSlides
Генератор ребусівРебус №1
Генератор кросвордів Фабрика кроссвордов
Генерація хмар зі слів Image chef.
Генератор пазлів flagear

Таблиця. Кримінальне право України: поняття, предмети, джерела.

Принципи кримінального права

Принцип відповідальності особи лише за вчинення суспільно небезпечного діяння

У загальній формі цей принцип закріплений у Конституції України: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення» (ч. 2 ст. 58 Конституції України) і дістав відображення ще в латинській формулі «nullum crimen, nulla poena sine lege» («немає злочину, немає покарання без закону»

Принцип відповідальності особи лише за наявності вини

На ньому ґрунтується презумпція невинуватості: «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч. 1 ст. 62 Конституції України)

Принцип особистої відповідальності

Означає, що лише винна, осудна та деліктоздатного віку фізична особа, яка вчинила злочин, може нести за нього кримінальну відповідальність і підлягати покаранню, яке носить персональний, особистий характер

Принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання

Означає визначення міри відповідальності та покарання, виходячи з конкретних обставин скоєння злочину і з урахуванням особи винного

Таблиця. Злочин: поняття, ознаки, класифікація злочинів.

Злочин

це суспільно небезпечне, винне, провинне та кримінальне каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Стаття 11 Кримінального кодексу України встановлює: «Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину»

Ознаки злочину

Суспільна небезпечність злочину

Полягає у тому, що злочином створюється реальна загроза спричинення істотної шкоди об’єктам кримінально-правової охорони

Винність злочину

Полягає у відповідному психічному ставленні особи до свого діяння та його наслідків, яке може проявлятися у формі умислу або необережності

Кримінальна протиправність злочину

Полягає у тому, що діяння визначається злочином тільки тоді, коли воно передбачене як таке у чинному кримінальному законі

Кримінальна караність злочину

Полягає у тому, що за злочинне діяння передбачене застосування покарання, яке визначається кримінальним законом, що діяв під час вчинення діяння

Класифікація злочинів

Злочини невеликої тяжкості

Злочини середньої тяжкості

Тяжкі злочини

Особливо тяжкі злочини

за вчиненням яких закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більш 2 років або інше, м’якша покарання

за вчиненням яких закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років

за вчиненням яких закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років

за вчиненням яких закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі

Таблиця. Склад злочину: поняття та елементи.

Елементи складу злочину

система визначених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які визначають певне суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин

Об’єкт злочину

це суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом і яким у результатів суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності) спричиняється чи може бути спричинена істотна шкода; розрізняють загальний, родовий і безпосередній об’єкти злочину та предмет злочинного посягання

Об’єктивна сторона злочину

це зовнішня сторона злочину, тобто зовнішній прояв злочинного діяння, яке може набувати форми як дії, так і бездіяльність; також належать: умови місця, часу, способу і обставин вчинення злочину, знаряддя і засоби вчинення злочину, причинний зв’язок між діянням та його наслідками

Суб’єкт злочину

  • це осудна фізична особа, яка досягла на момент вчинення злочину віку, з якого настає кримінальна відповідальність, винна у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом;
  • за загальним правилом кримінальна відповідальність настає із досягненням 16 років, а за умисні злочини підвищеної суспільної небезпечності, які передбачені ч. 2 ст. 22 ККУ, — з 14 років

Суб’єктивна сторона злочину

це внутрішня сторона злочину, яка полягає у внутрішньому психічному ставленні (свідомість, воля) особи, що вчинила злочин до свого діяння та його суспільно небажаних наслідків (ознаками суб’єктивної сторони є вина, мотив та мета злочину)

Висновок

Таким чином, сукупність усіх передбачених законом ознак складу злочину (і ніякі інші обставини) може бути підставою кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України «підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом»

Таблиця. Стадії вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину

  • це етапи готування і здійснення злочинів, вчинених із прямим умислом;
  • є різновидом цілеспрямованої діяльності, що охоплює етапи реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети;
  • необережний злочин або злочин із непрямим умислом етапів немає

Перша стадія вчинення злочину (готування до злочину)

це підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину

Друга стадія вчинення злочину

(замах на злочин)

це вчинення особою з прямим умислом діяння (дії, бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі

Закінчений замах — це якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі

Незакінчений замах — це якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця

Третя стадія вчинення злочину

(закінчений злочин)

це таке діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України

У формальних складах, які не вимагають настання певних наслідків як обов’язкової ознаки, злочин вважається закінченим, коли виконані всі дії, що утворюють його об’єктивну сторону

У матеріальних складах моментом закінчення злочину є настання передбачених законом наслідків

Стадії вчинення злочину

це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою:

1) ступенем реалізації злочинного наміру;

2 )характером діяння (дії або бездіяльності);

3) моментом його закінчення

Таблиця. Співучасть у злочині.

Співучасть у злочині

це умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину

Не є співучастю

  • не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів;
  • обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин

Співучасники

1

Виконавець

Особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений Кримінальним кодексом України

2

Організатор

Особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховання злочинної діяльності організованої групи злочинної організації

3

Підбурювач

Особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину

4

Пособник

Особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховувати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину

Таблиця. Кримінальна відповідальність: поняття, ознаки, підстави.

Кримінальна відповідальність

це один із видів юридичної відповідальності, який є особливими, передбаченими і врегульованими нормами кримінального правовідносин між особою, яка вчинила злочин, та державою в особі уповноважених нею органів щодо вчиненого злочину

Ознаки кримінальної відповідальності

1

передбачена і врегульована кримінальним законом

2

настає за вчинення злочину

3

її суб’єктами можуть бути лише фізичні особи, що досягли 16 років, а у випадках, передбачених законом, — 14 років

4

має особистий характер, тобто може бути застосована лише до особи злочинця і не може бути перекладена на інших осіб

5

заснована на презумпції невинуватості, тобто особа визначається невинуватою до тих пір, доки її вина не буде доведена судом

6

супроводжується призначенням винному покарання, передбаченого санкцією порушеної статті кримінального закону

7

вона породжує стан судимості, тобто визначені законом несприятливі наслідки, які супроводжують особу і після відбуття нею покарання

Підстави кримінальної відповідальності

це визначені кримінальним законом умови, за наявності яких можливе притягнення особи до кримінальної відповідальності

Фактична підстава

Юридична підстава

Процесуальна підстава

це наявність у вчиненому діянні складу злочину, тобто сукупності передбачених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують конкретне діяння як злочин

це суспільно небезпечне діяння, передбачене у Кримінальному кодексі України

це наявність обвинувального вироку суду, тобто кримінальна відповідальність настає лише після встановлення судом повної відповідальності фактичної та юридичної підстави

Таблиця. Кримінальне покарання: поняття та види.

Покарання

це захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого

Види покарань

Порядок призначення покарань

Строки покарання

1

Штраф

основне або додаткове

Встановлюється в межах від 30 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

2

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

додаткове

Позбавляється за вироком суду особа, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин

3

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

основне або додаткове

Встановлюється як основне на строк від 2 до 5 років або як додаткове покарання на строк від 1 до 3 років

4

Громадські роботи

основне

Громадські роботи встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як 4 години на день, для виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно-корисних робіт

5

Виправні роботи

основне

Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років і відбувається за місцем роботи засудженого; із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування на користь держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 до 20 %

6

Службові обмеження для військовослужбовців

основне

Встановлюються на строк від 6 місяців до 2 років з відрахуванням у доход держави від 10 до 20 % до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби

7

Конфіскація майна

додаткове

Встановлюється у випадках, спеціально передбачених в особливій частині КК України за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини

8

Арешт

основне

Встановлюється на строк від 1 до 6 місяців і полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції (військовослужбовця на гауптвахті)

9

Обмеження волі

основне

Встановлюється на строк від 1 до 5 років і полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці

10

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

основне

Призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від 6 місяців до 2 років

11

Позбавлення волі на певний строк

основне

Встановлюється на строк від 1 до 15 років і полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи

12

Довічне позбавлення волі

основне

Встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк; актом помилування довічне позбавлення волі може бути замінено позбавленням волі на строк не менше 25 років

Таблиця. Обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом’якшують покарання

це обставини, що характеризують особу винного, вони свідчать про меншу суспільну небезпеку особи злочинця

1

зізнання, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину

2

добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди

3

вчинення злочину неповнолітнім

4

вчинення злочину жінкою в стані вагітності

5

вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин

6

вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність

7

вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого

8

вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності

9

виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

Обставини, які обтяжують покарання

це обставини, що збільшують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину;

ці обставини свідчать про більшу суспільну небезпеку особи злочинця

1

Вчинення злочину загально небезпечним способом

2

Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою

3

Вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату

4

Вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку

5

Тяжкі наслідки, завдані злочином

6

Вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані

7

Вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності

8

Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного

9

Вчинення злочину використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством

10

Вчинення злочину з особливою жорстокістю

11

Вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій

12

Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів

13

Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів

Таблиця. Покарання та примусові заходи виховного характеру, які застосовуються до неповнолітніх.

Основні види покарань

1

Штраф

Встановлюється в межах до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення

2

Громадські роботи

Встановлюються до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років на строк від 30 до 120 годин і полягають у виконанні неповнолітніми робіт у вільний від навчання чи основної роботи час тривалістю не більше 2 годин на день

3

Виправні роботи

Встановлюються до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від 2 місяців до 1 року з відрахуванням у доход держави в межах від 5 до 10 відсотків заробітку

4

Арешт

Полягає в триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг 16 років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від 15 до 45 діб

5

Позбавлення волі на певний строк

Призначається особам, які не досягли до вчинення злочину 18 річного віку, на строк не більше10 років, а у випадках, передбачених КК України, — не більше 15 років і відбувається у спеціальних виховних установах. Це покарання призначається неповнолітньому:

1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше 2 років;

2) за злочин середньої тяжкості — на строк не більше 4 років;

3) за тяжкий злочин — на строк не більше 7 років;

4) за особливо тяжкий злочин — на строк не більше 10 років;

5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення життя людини, — на строк до 15 років

Додаткові види покарання

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

1

Застереження

2

Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання

3

Покладання на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків

4

Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків (загальноосвітня школа соціальної реабілітації та професійне училище соціальної реабілітації) до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 роки

Таблиця. Кримінальна відповідальність неповнолітніх за окремі види злочинів.

За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років

Злочини, за які підлягають кримінальній відповідальності особи у віці від 14 до 16 років

 

1) умисне вбивство;

2) посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави;

3) умисне тяжке тілесне ушкодження;

4) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

5) диверсія;

6) бандитизм;

7) терористичний акт;

8) захоплення заручника;

9) зґвалтування;

10) насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

11) крадіжка;

12) грабіж;

13) розбій;

14) вимагання;

15) умисне знищення або пошкодження майна;

16) пошкодження шляхів сполучення транспортних засобів;

17) угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річного судна;

18) незаконне заволодіння транспортним засобом;

19) хуліганство

  • КК України 2001 року включає злочини, передбачені в 37 статтях (КК України 1965 року — 28 статей), що містяться в 13 розділах Особливої частини. Перелік цих злочинів є вичерпним, тобто він не підлягає розширеному тлумаченню.
  • Усі ці злочини є умисними, приблизно половина з них належать до особливо тяжких, решта — до тяжких та злочинів середньої тяжкості і лише один (хуліганство) — до злочинів невеликої тяжкості. Неповнолітній у віці від 14 до 16 років несе кримінальну відповідальність за вчинення цих злочинів не лише як виконавець, а й як співучасник, не лише за вчинення закінченого злочину, а й за замах на злочин чи готування до злочину.
  • Вік особи вимірюється часом, календарним періодом її життя на певну дату (рік, місяць, день народження). Рік, з якого настає кримінальна відповідальність (16 чи 14 років), обчислюється з моменту вчинення злочину. Особа вважається такою, що досягла певного віку, не в день її народження, а починаючи з наступної доби.

 

При встановленні вікової межі кримінальної відповідальності (16 чи 14 років) законодавець врахував

1

Високий ступень суспільної небезпечності переважної більшості передбачених КК України злочинів

2

Поширеність багатьох злочинів саме серед неповнолітніх (як правило, це насильницькі, корисливо насильницькі, майнові злочини)

3

Здатність особи усвідомлювати значення своїх діянь (їх суспільну небезпечність, протиправність, заборонність) та керувати ними у ранньому віці

4

Здатність неповнолітнього розрізняти добре і погане, що може спричинити шкоду іншим людям

5

Розуміння особами у ранньому віці умисний характер вини при вчиненні передбачених КК України злочинів

6

Здатність неповнолітнього оцінювати не лише фактичну сторону своїх вчинків, але і їх соціально-правову значимість через встановлення для них вимог узгоджувати свою поведінку зі встановленими у суспільстві правилами

7

Здатність особи усвідомлювати соціально-значимі рішення (вольовий аспект), що набувається з досягненням певного ві

Пошук

Час

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Друзі сайту
HISTORY11 Помощь блогеру


Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz