Таблиця. Причини виникнення держави і права.
Основні причини виникнення держави і права |
Економічні |
це умови розвитку економічної системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин |
- поява приватної власності;
- внутрішньо родова нерівність;
- три поділи праці;
- поява надлишкового продукту
|
Політичні |
це умови, що визначили необхідність вдосконалення владних повноважень |
- неможливість існування родоплемінної організації суспільства за нових історичних умов;
- поява соціальних груп з різноманітними інтересами та потребами у новому способі влади з удосконаленим апаратом і можливістю здійснювати примус
|
Соціальні |
це умови, спричинились ускладненням відносин між людьми |
- ліквідація общинного колективізму;
- поява соціальних суперечностей;
- упорядкування відносин між людьми
|
Психологічні |
це умови, що визначили особливості розвитку психіки та свідомості людини |
- усвідомлення таких понять, як права та обов’язки;
- поява відчуття провини
|
Культурні |
це умови, що визначилися рівнем духовного розвитку суспільства |
- необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами;
- поява релігії;
- поява письма, освіти, науки
|
Таблиця . Основні теорії походження держави і права.
Назва теорії |
Сутність теорії |
Представники |
Теологічна |
пояснює походження держави і права Божою волею, процес виникнення і розвитку держави і права є аналогічним процесу створення Богом світу |
А. Блаженний (354–340) — його праця «Про град Божий»; Ф. Аквінський (1225–1274) — його праця «Про правління правителів» |
Патріархальна |
доводить, що виникнення держави і права є результатом розвитку сім’ї, зокрема батьківської (патріархальної) влади |
Платон (427–347) — його праці «Держава» і «закони»; Аристотель, Жан Боден, Микола Михайловський, Генрих Мен |
Договірна |
доводить, що походження держави і права є результатом укладення угоди між людьми і усвідомлення ними своїх прав, потреб та інтересів |
Епікур, Протагор, Лукрецій Кар, Гуґо Ґроцій, Спіноза, Дж. Локк, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Олександр Радищев |
Органічна |
ототожнює виникнення, будову і функції держави з виникненням, будовою і функціями живого організму |
Герберт Спенсер (1820–1903) — його праця «Система синтетичної філософії» |
Економічна |
доводить, що держава і право виникли внаслідок дій об’єктивних процесів економічного розвитку суспільства |
Карл Маркс, В. І. Ленін, Фрідріх Енгельс — його праця «Походження сім’ї, приватної власності і держави» |
Психологічна |
пояснює виникнення держави і права особливими властивостями людської психіки — потребою людей жити в організованому суспільстві |
Лев Петражинський, Габріель Тард — його праця «Суспільна думка і натовп» |
Насильства |
пояснює виникнення держави і права застосуванням зовнішнього або внутрішнього насильства одних людей над іншими |
Людвіг Гумплович, Карл Каутський, Ф. Опенгеймер, Євген Дюрінг |
Демографічна |
стверджує, що населення збільшується у геометричній прогресії, а засоби існування — в арифметичній, і тому держава необхідна, щоб примусово спрямовувати суспільство шляхом регламентації поведінки населення |
Г. Р. Мальтус |
Сакральна |
доводить, що влада має магічне походження. Першими носіями влади були маги, жерці, чаклуни, боги |
Д. Фрейзер |
Географічного детермінізму |
вважає, що географічні особливості певної території є основним фактором виникнення на цій території відповідних держав |
Монтеск’є — його праця «Дух законов» |
Гідравлічна |
ґрунтується на факті, що перші держави з’явилися на берегах великих річок, населення мало боротися з повенями, вирішувати проблему зрошення землі. Для вирішення цих питань і була потрібна рання державність |
К. Віттфогель |
Дифузійна |
вважає, що держава є результатом передачі досвіду управління від одних народів до інших |
Гренбер |
Таблиця . Суверенітет держави.
Суверенітет держави — це політико-правова властивість державної влади, означає верховенство, повноту і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах |
Основні ознаки державного суверенітету |
Верховенство |
Відсутність іншої суспільної влади на території країни, вищої за державну |
Незалежність |
Можливість самостійно приймати рішення всередині країни і зовні за умови дотримання приписів міжнародного права і національного законодавства |
Самостійність |
Державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи інших суспільств |
Неподільність (або єдність) |
Єдність влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади |
Повнота |
Поширення державної влади на всі сфери державного життя і на все населення країни |
Рівноправність у зовнішніх відносинах |
Наявність у міжнародних відносинах таких само прав і обов’язків, як і в інших держав |
Гарантії державного суверенітету |
Це умови та засоби, за допомогою яких забезпечується державний суверенітет, а саме |
Волевиявлення народу, який бажає щоб держава була суверенною |
Спроможність економічного потенціалу держави |
Військова могутність, спрямована на захист країни від зовнішньої агресії |
Міжнародне визнання суверенітету держави |
Таблиця. Форма державного правління.
Форма державного правління — це елемент форми держави, що відображає певний порядок (процес) утворення та організації вищих органів державної влади |
Характеризує |
Структуру вищих органів державної влади |
Порядок утворення вищих органів державної влади |
Розподіл повноважень між вищими органами державної влади |
Принципи взаємодії державно-владних структур у процесі здійснення ними повноважень |
Форма державного правління |
Характеристика |
Різновиди |
Монархія |
форма правління, за якої вища влада у державі цілком або частково належить однієї особі — монарху і, як правило, переходить у спадок найближчим родичам (спадкова монархія) |
- необмежені (абсолютні);
- обмежені (дуалістичні і парламентарні)
|
Республіка |
форма правління, за якої вища влада здійснюється виборним колегіальним органом — парламентом, який обирається населенням країни на певний строк, а значну роль у здійсненні владних повноважень відіграють президент та уряд, які разом із парламентом беруть участь у здійсненні державної влади |
- парламентська;
- президентська;
- змішана (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська)
|
Таблиця. Форма державного устрою
Різновиди: |
Унітарна держава |
Федеративна держава |
Конфедеративна держава |
Це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету |
Це союзна держава, що складається з територій — суб’єктів федерації, які мають обмежений суверенітет |
Це союз держав, які на основі договору об’єднані для досягнення певних цілей одним або декількома органами (наприклад, військовими) при збереженні в інших питаннях повного суверенітету |
Таблиця. Форма державного (політичного) режиму.
Демократичний режим |
Антидемократичний режим |
Стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, дотриманні основних прав і свобод людини і громадянина |
Стан політичного життя, за якого державна влада значно обмежується, а то й зовсім усуваються можливості реального впливу громадян та їх об єднань на управління державою, обмежуються чи порушуються основні права і свободи людини і громадянина, влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб або однієї особи |
Антидемократичний режим |
Тоталітарний режим |
Авторитарний режим |
Тиранія |
Теократія |
Охлократія |
Сукупність засобів, методів, способів здійснення політичної влади, за якої вона прагне контролювати всі сфери суспільного життя і повністю підкорити людину |
Система організації політичної влади, при якій одна особо чи група осіб монопольно здійснює владу за мінімальної участі народу |
Встановлюється й утримується шляхом насильства |
Влада перебуває в руках духовенства |
Влада натовпу |
Таблиця. Громадянське суспільство.
Громадське суспільство |
це історична форма життєдіяльності людей, яка є сукупністю приватних відносин (економічних, соціальних, культурних) між вільними індивідами, що виникають у процесі їхньої діяльності для задоволення історично обумовлених особистих інтересів і потреб |
Характерні риси: |
1 |
Визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю |
2 |
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини |
3 |
Пріоритет суспільства над державою, яка існує насамперед як регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав особи |
4 |
Подолання відчуження людини від засобів виробництва, знарядь праці і результатів своєї трудової діяльності |
5 |
Забезпечення економічної свободи громадян та їх об’єднань |
6 |
Наявність плюралізму (багатоманітності) в усіх сферах матеріального і духовного життя |
7 |
Надійна, якісна система соціального захисту особи |
8 |
Ідеологічна та політична свобода особистості, врахування та забезпечення здійснення різноманітних інтересів індивідів і соціальних груп |
|