В дзеркалі історії Середа, 19.06.2019, 12:30

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Спадкове право | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Кнопка сайту
Прошу підтримати мій сайт і розмістити кнопку на вашому сайті

Форма входу

Веб сервіси
Конструктор дидактичних ігор classtools.ru
Сервіс для створення ментальних карт Bubbl.us
Сервіс для створення фотоколажів picjoke.net
Сервіс для створення інфографіки easel.ly
Онлайн сервіс для створення опитування Flisty
Генерація тематичних вікторин JeopardyLabs
Інтерактивні дидактичні матеріали LearningApps
Онлайн сервіс- віртуальна дошкаLIno it
Віртуальні екскурсії MapSkip
Віртуальна дошкаWeb Whiteboard
3D презентаціїSlides
Генератор ребусівРебус №1
Генератор кросвордів Фабрика кроссвордов
Генерація хмар зі слів Image chef.
Генератор пазлів flagear

Таблиця. Загальні положення про спадкування.

Спадкування

Перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

Види спадкування

За заповітом

За законом

Склад спадщини

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Час відкриття спадщини

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (від дня набуття законної сили рішенням суду про це)

Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них

Місце відкриття спадщини

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна

Коло спадкоємців

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини; спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин

Право на спадкування

Виникає у день відкриття спадщини, його мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визначення його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені цивільним кодексом України

Таблиця. Спадкування за законом.

Спадкування за законом

Це перехід прав і обов’язків померлого (спадкодавця) до спадкоємців за законом у порядку черговості

Підстави спадкування за законом

  • Коли спадкодавець не склав заповіту (тобто його немає).
  • Коли спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або не прийняв її.
  • Коли спадкоємець за заповітом усувається від спадкування як негідний згідно із законом.
  • Коли заповідана лише частина майна.
  • Коли заповіт повністю або частково визнано недійсним.
  • Коли спадкоємець за заповітом помер раніше від спадкодавця

Спадкоємці, які за законом одержують право на спадкування почергово

  • Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
  • Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батьків, так і з боку матері.
  • Рідні дядько та тітка спадкодавця.
  • Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше, ніж 5 років до часу відкриття спадщини.
  • Родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ступень споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця), а також одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї

Кожна наступна черга спадкодавців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених ЦК України (напр., якщо зацікавлені спадкоємці уклали після відкриття спадщини нотаріально посвідчений договір про черговість одержання права на спадкування)

Таблиця. Спадкування за заповітом.

Заповіт

це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю і здійснюється особисто тобто без будь-якого представника)

Права та обов’язки заповідача

  • Може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також і інших учасників цивільних відносин.
  • Може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом (у цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування).
  • Не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщини.
  • Має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому.
  • Має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
  • Має право зробити у заповіті заповідальну відмову.
  • Має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування.
  • Має право у будь-який час скасувати заповіт.
  • Має право у будь-який час скласти новий заповіт (заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить).
  • Може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання.
  • Може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.
  • Може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо)

Загальні вимоги до форми заповіту

  • Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання.
  • Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
  • Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними цивільним кодексом України (всі вони не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складання заповіту, його змісту, складання або зміни заповіту)

Таблиця. Обов’язкова частка у спадщині.

Обов’язкова частка у спадщині

це частина спадкового майна, яка переходить до спадкоємців, визнаних законом, незалежно від заповіту

Право на обов’язкову частку у спадщині мають

Неповнолітні діти спадкодавця

Повнолітні непрацездатні діти спадкодавця

Непрацездатна вдова (вдівець)

Непрацездатні батьки

Успадковують половину частки спадкового майна, яка належала б кожному з них за відсутності заповіту

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, а чинність заповіту щодо осіб, які мають право на неї, встановлюється на час відкриття спадщини

До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановлено на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як спадкоємця

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку

Пошук

Час

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Друзі сайту
HISTORY11 Помощь блогеру


Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz