Адміністративне право України

в об’єктивному розумінні

у суб’єктивному розумінні

сукупність адміністративних правових норм, інститутів і нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державного управління

сукупність закріплених нормами права можливостей людини і громадянина, що реалізуються у сфері державного управління

Предмет адміністративного права- (це суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління)

Відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями

Відносини між не підпорядкованими одне одному державними органами (між міністерствами, відомствами, між держадміністраціями різних областей

Відносини між вказаними органами і недержавними господарськими і соціально-культурними об’єднаннями, підприємствами, установами об’єднаннями чи громадянами

Методи адміністративного права

Джерела адміністративного права

• рекомендації;
• обов’язкові настанови;
• заборона певних дій;
• одноособове і колегіальне приймання рішень;
• координація діяльності різних установ та осіб;
• переконання;
• примус

• правові звичаї;
• нормативні договори та нормативно-правові акти;
• правові акти державного управління, що вміщують адміністративно-правові норми

Адміністративні правовідносини — частина суспільних відносин, які регулюються нормами адміністративного права шляхом впливу на поведінку суб’єктів у сфері державного управління, що призводить до виникнення між такими суб’єктами правових зв’язків державно-власного характеру.

Мають складну будову і включають такі елементи: суб’єкти, об’єкти, зміст правовідносин.

Підставами виникнення, зміни чи припинення адміністративних правовідносин є юридичні факти

Структура адміністративних правовідносин

Суб’єкти

фізичні органи, фізичні та юридичні особи, які наділені адміністративно-правовими нормами певним обсягом повноважень у сфері державного управління (державної виконавчої влади)

умови, щоб стати суб’єктом адміністративних правовідносин:

1

наявність адміністративно-правової норми, що міститься в джерелах адміністративного права, які передбачають адміністративні права і обов’язки

2

наявність адміністративної правосуб’єктивності (право дієздатності)

3

наявність адміністративного юридичного факту

Об’єкт

це сама управлінська діяльність у сфері державного управління (виконавчо-розпорядчої діяльності)

Зміст

(характеризується синтезом фактичного та юридичного змісту)

юридичний зміст — це суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів адміністративних правовідносин, тобто можливості імперативних дій уповноважених суб’єктів і необхідність відповідних дій

фактичний зміст — це сама поведінка суб’єктів адміністративних правовідносин, їх, діяльність, в якій реалізуються суб’єктивні права та юридичні обов’язки

Адміністративні юридичні факти

конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою адміністративно-правової норми, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин

Адміністративні правовідносини

Основні особливості (ознаки):

1

Вони виникають на основі адміністративно-правових норм

2

Вони характеризуються наявністю сторін, що іменуються суб’єктами адміністративного права

3

Вони за змістом включають у себе адміністративні суб’єктивні права владного характеру і юридичні обов’язки

4

Вони є видом суспільних відносин державних органів, фізичних або юридичних осіб, організацій та спільностей

5

Здійснення адміністративних суб’єктивних прав або додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою

Адміністративні правовідносини класифікують за такими критеріями:

1

Залежно від кількості суб’єктів — прості та складні

2

Залежно від дії у часі — довготривалі та короткострокові

3

За змістом поведінки зобов’язаної сторони — пасивні та активні діяння (дія чи бездіяльність)

4

Залежно від функціонального призначення — регулятивні та охоронні

5

За галузевою належністю — матеріальні та процесуальні

6

За сферами управління окремими галузями — соціально-культурною, адміністративно-політичною, економічною та ін.

Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи безпосередність, що посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законом встановлено адміністративну відповідальність

Основні ознаки:

Суспільна шкідливість

означає, що скоєні адміністративні правопорушення посягають на конкретні правовідносини, які охороняються адміністративним законодавством і спричиняють їм шкоду, а водночас і шкоду правопорядку

Протиправність

означає, що правопорушення характеризуються як діяння (дія чи бездіяльність) особи (суб’єкта), яке заборонене адміністративним законодавством

Винність

означає психічне (внутрішнє) відношення особи (суб’єкта) до вчиненого діяння або його наслідків

Застосування адміністративної відповідальності

означає, що за скоєні адміністративні правопорушення до винної особи (суб’єкта) застосовуються передбачені адміністративним законодавством адміністративні стягнення та інші заходи адміністративного примусу

Юридичний склад:

Об’єкт

сукупність суспільних відносин (соціальних цінностей), які охороняються нормами адміністративного законодавства від протиправних посягань

Об’єктивна сторона

зовнішній вияв протиправної поведінки у формі дії чи бездіяльності, закріпленої нормами адміністративного законодавства

Суб’єкт

осудна особа, що досягла на момент скоєння правопорушення деліктоздатного віку, або особа, яка обіймає певну керівну посаду (службова чи посадова особа)

Суб’єктивна сторона

внутрішнє психічне ставлення правопорушника до свого протиправного діяння (дії чи бездіяльності) та його суспільно небажаних наслідків (включає вину, мотив і мету поведінки правопорушника)

Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності, спрямований на реагування держави на адміністративне правопорушення, і полягає у застосуванні уповноваженими органами державної влади, їх посадовими особами адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення і законами України.

Основні ознаки:

1

Передбачена і врегульована нормами адміністративного права

2

Настає за скоєння адміністративного простору, тобто порушення адміністративно-правової норми

3

Настає за адміністративні правопорушення з меншим, ніж злочини, ступенем суспільної небезпечності, які не тягнуть кримінальної відповідальності

4

Нормативно визначена і полягає у застосуванні адміністративно-правових санкцій, заходів примусу та інших негативних для правопорушників наслідків

5

Її суб’єктами можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи

6

До неї притягують, як правило, уповноважені державою органи виконавчо-розпорядчої влади безпосередньо і лише в окремих випадках суди

7

Вона характеризується публічним державно-правовим характером, наявного у органів, які її застосовують, юрисдикційних повноважень

8

Вона реалізується у визначених законодавством процесуальних формах, тобто передбачає особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

1

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку

2

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених окремими статтями КУпПА, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах

3

КУпАП передбачає для неповнолітніх більш м’який режим застосування адміністративних стягнень порівняно з дорослими порушниками, напр., до неповнолітніх не застосовується адміністративний арешт)

4

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років мажуть бути застосовані такі заходи впливу:

1. Зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.
2. Застереження.
3. Догана або сувора догана.
4. Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
5. Найпоширенішими правопорушеннями неповнолітніх є дрібне розкрадання майна, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху, злісна непокора законному розпорядження або вимозі працівнику міліції тощо.
6. Якщо вчинення неповнолітніми у віці від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена КУпАП, тягне за собою накладання штрафу й у них відсутній самостійний заробіток, то штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
7. Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядають судді районних, міських та інших судів.
8. При накладенні адміністративного стягнення до неповнолітніх враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

особа, що діяла у стані:

крайньої необхідності

не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності,

тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління

якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода

необхідної

оборони

не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони,

тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди,

якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони (явка невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання)

або яка була в стані неосудності

не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності,

тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану

не підлягає адміністративній відповідальності

Адміністративне стягнення — захід державно-правового примусу (міра відповідальності), що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (проступок), в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Види адміністративних стягнень:

1

Попередження

письмове і в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадянина про недопустимість вчинення ним адміністративних правопорушень (основне)

2

Штраф

грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі встановлених КУПАП та іншими законами України (основне)

3

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення

полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат з реалізації вилученого предмета (основне або додаткове)

4

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення

полягає в примусовій передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду (конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України); грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (основне або додаткове)

5

Позбавлення спеціального права, наданого певному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання)

застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом (стосується лише права керування транспортним засобом та права полювання)

6

Виправні роботи

застосовуються на строк до двох місяців із відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави (призначаються районними, районними у містах, міськими чи міськрайонними судами (суддями) (основне)

7

Адміністративний арешт

установлюються і застосовуються лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб (призначається районним, районними у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею)); не може застосовуватись до вагітних жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп (основне)