Таблиця. Адміністративне право України: поняття, предмети, джерела.
Адміністративне право України
|
в об’єктивному розумінні
|
у суб’єктивному розумінні
|
сукупність адміністративних правових норм, інститутів і нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державного управління
|
сукупність закріплених нормами права можливостей людини і громадянина, що реалізуються у сфері державного управління
|
Предмет адміністративного права- (це суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління)
|
Відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями
|
Відносини між не підпорядкованими одне одному державними органами (між міністерствами, відомствами, між держадміністраціями різних областей
|
Відносини між вказаними органами і недержавними господарськими і соціально-культурними об’єднаннями, підприємствами, установами об’єднаннями чи громадянами
|
Методи адміністративного права
|
Джерела адміністративного права
|
- рекомендації;
- обов’язкові настанови;
- заборона певних дій;
- одноособове і колегіальне приймання рішень;
- координація діяльності різних установ та осіб;
- переконання;
- примус
|
- правові звичаї;
- нормативні договори та нормативно-правові акти;
- правові акти державного управління, що вміщують адміністративно-правові норми
|
Таблиця. Адміністративні правовідносини: поняття та структура.
Адміністративні правовідносини — частина суспільних відносин, які регулюються нормами адміністративного права шляхом впливу на поведінку суб’єктів у сфері державного управління, що призводить до виникнення між такими суб’єктами правових зв’язків державно-власного характеру.
Мають складну будову і включають такі елементи: суб’єкти, об’єкти, зміст правовідносин.
Підставами виникнення, зміни чи припинення адміністративних правовідносин є юридичні факти
|
Структура адміністративних правовідносин
|
Суб’єкти
|
фізичні органи, фізичні та юридичні особи, які наділені адміністративно-правовими нормами певним обсягом повноважень у сфері державного управління (державної виконавчої влади)
|
умови, щоб стати суб’єктом адміністративних правовідносин:
|
1
|
наявність адміністративно-правової норми, що міститься в джерелах адміністративного права, які передбачають адміністративні права і обов’язки
|
2
|
наявність адміністративної правосуб’єктивності (право дієздатності)
|
3
|
наявність адміністративного юридичного факту
|
Об’єкт
|
це сама управлінська діяльність у сфері державного управління (виконавчо-розпорядчої діяльності)
|
Зміст
(характеризується синтезом фактичного та юридичного змісту)
|
юридичний зміст — це суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів адміністративних правовідносин, тобто можливості імперативних дій уповноважених суб’єктів і необхідність відповідних дій
|
фактичний зміст — це сама поведінка суб’єктів адміністративних правовідносин, їх, діяльність, в якій реалізуються суб’єктивні права та юридичні обов’язки
|
Адміністративні юридичні факти
|
конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою адміністративно-правової норми, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин
|
Таблиця. Особливості адміністративних правовідносин.
Адміністративні правовідносини
|
|
Основні особливості (ознаки):
|
1
|
Вони виникають на основі адміністративно-правових норм
|
2
|
Вони характеризуються наявністю сторін, що іменуються суб’єктами адміністративного права
|
3
|
Вони за змістом включають у себе адміністративні суб’єктивні права владного характеру і юридичні обов’язки
|
4
|
Вони є видом суспільних відносин державних органів, фізичних або юридичних осіб, організацій та спільностей
|
5
|
Здійснення адміністративних суб’єктивних прав або додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою
|
|
Адміністративні правовідносини класифікують за такими критеріями:
|
1
|
Залежно від кількості суб’єктів — прості та складні
|
2
|
Залежно від дії у часі — довготривалі та короткострокові
|
3
|
За змістом поведінки зобов’язаної сторони — пасивні та активні діяння (дія чи бездіяльність)
|
4
|
Залежно від функціонального призначення — регулятивні та охоронні
|
5
|
За галузевою належністю — матеріальні та процесуальні
|
6
|
За сферами управління окремими галузями — соціально-культурною, адміністративно-політичною, економічною та ін.
|
Таблиця. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки та юридичний склад.
Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи безпосередність, що посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законом встановлено адміністративну відповідальність
|
Основні ознаки:
|
Суспільна шкідливість
|
означає, що скоєні адміністративні правопорушення посягають на конкретні правовідносини, які охороняються адміністративним законодавством і спричиняють їм шкоду, а водночас і шкоду правопорядку
|
Протиправність
|
означає, що правопорушення характеризуються як діяння (дія чи бездіяльність) особи (суб’єкта), яке заборонене адміністративним законодавством
|
Винність
|
означає психічне (внутрішнє) відношення особи (суб’єкта) до вчиненого діяння або його наслідків
|
Застосування адміністративної відповідальності
|
означає, що за скоєні адміністративні правопорушення до винної особи (суб’єкта) застосовуються передбачені адміністративним законодавством адміністративні стягнення та інші заходи адміністративного примусу
|
Юридичний склад:
|
Об’єкт
|
сукупність суспільних відносин (соціальних цінностей), які охороняються нормами адміністративного законодавства від протиправних посягань
|
Об’єктивна сторона
|
зовнішній вияв протиправної поведінки у формі дії чи бездіяльності, закріпленої нормами адміністративного законодавства
|
Суб’єкт
|
осудна особа, що досягла на момент скоєння правопорушення деліктоздатного віку, або особа, яка обіймає певну керівну посаду (службова чи посадова особа)
|
Суб’єктивна сторона
|
внутрішнє психічне ставлення правопорушника до свого протиправного діяння (дії чи бездіяльності) та його суспільно небажаних наслідків (включає вину, мотив і мету поведінки правопорушника)
|
Таблиця. Адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності, спрямований на реагування держави на адміністративне правопорушення, і полягає у застосуванні уповноваженими органами державної влади, їх посадовими особами адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення і законами України.
|
Основні ознаки:
|
1
|
Передбачена і врегульована нормами адміністративного права
|
2
|
Настає за скоєння адміністративного простору, тобто порушення адміністративно-правової норми
|
3
|
Настає за адміністративні правопорушення з меншим, ніж злочини, ступенем суспільної небезпечності, які не тягнуть кримінальної відповідальності
|
4
|
Нормативно визначена і полягає у застосуванні адміністративно-правових санкцій, заходів примусу та інших негативних для правопорушників наслідків
|
5
|
Її суб’єктами можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи
|
6
|
До неї притягують, як правило, уповноважені державою органи виконавчо-розпорядчої влади безпосередньо і лише в окремих випадках суди
|
7
|
Вона характеризується публічним державно-правовим характером, наявного у органів, які її застосовують, юрисдикційних повноважень
|
8
|
Вона реалізується у визначених законодавством процесуальних формах, тобто передбачає особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності
|
Таблиця. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
|
1
|
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку
|
2
|
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених окремими статтями КУпПА, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах
|
3
|
КУпАП передбачає для неповнолітніх більш м’який режим застосування адміністративних стягнень порівняно з дорослими порушниками, напр., до неповнолітніх не застосовується адміністративний арешт)
|
4
|
За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років мажуть бути застосовані такі заходи впливу:
|
- Зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.
- Застереження.
- Догана або сувора догана.
- Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
- Найпоширенішими правопорушеннями неповнолітніх є дрібне розкрадання майна, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху, злісна непокора законному розпорядження або вимозі працівнику міліції тощо.
- Якщо вчинення неповнолітніми у віці від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена КУпАП, тягне за собою накладання штрафу й у них відсутній самостійний заробіток, то штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
- Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядають судді районних, міських та інших судів.
- При накладенні адміністративного стягнення до неповнолітніх враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також обставини, що виключають адміністративну відповідальність
|
Таблиця . Обставини, що виключають адміністративну відповідальність
Обставини, що виключають адміністративну відповідальність
особа, що діяла у стані:
|
крайньої необхідності
|
не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності,
|
тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління
|
якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода
|
необхідної
оборони
|
не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони,
|
тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди,
|
якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони (явка невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання)
|
або яка була в стані неосудності
|
не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності,
|
тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану
|
не підлягає адміністративній відповідальності
|
Таблиця. Адміністративні стягнення поняття та види.
Адміністративне стягнення — захід державно-правового примусу (міра відповідальності), що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (проступок), в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами
|
Види адміністративних стягнень:
|
1
|
Попередження
|
письмове і в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадянина про недопустимість вчинення ним адміністративних правопорушень (основне)
|
2
|
Штраф
|
грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі встановлених КУПАП та іншими законами України (основне)
|
3
|
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення
|
полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат з реалізації вилученого предмета (основне або додаткове)
|
4
|
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення
|
полягає в примусовій передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду (конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України); грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (основне або додаткове)
|
5
|
Позбавлення спеціального права, наданого певному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання)
|
застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом (стосується лише права керування транспортним засобом та права полювання)
|
6
|
Виправні роботи
|
застосовуються на строк до двох місяців із відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави (призначаються районними, районними у містах, міськими чи міськрайонними судами (суддями) (основне)
|
7
|
Адміністративний арешт
|
установлюються і застосовуються лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб (призначається районним, районними у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею)); не може застосовуватись до вагітних жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп (основне)
|
|