Екологічне право — комплексна галузь права, якою регулюються суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів

Мета

1

забезпечення екологічної безпеки

2

запобігання негативному впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище

3

організація раціонального використання природних ресурсів

4

збереження генофонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів

Предмет

екологічні відносини, якими регулюються відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів

Метод

є комплексним і становить комбінацію методів підгалузей права (земельного, водного, лісового, гірничого тощо), які входять до системи екологічного права

Нормативна база (екологічне законодавство)

1

Конституція України

2

закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про охорону атмосферного повітря» та інші

3

кодекси: Земельний (25.10.2001), Водний (06.06.1995), Лісовий (21.01.1945), Повітряний (4.05.1993), Кодекс про надра (27.07.1994)

Принципи

1

правового забезпечення досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, екологічної безпеки в державі

2

правової належності природних об’єктів численним суб’єктам із метою їх використання для задоволення різноманітних потреб останніх

3

правового забезпечення раціонального та ефективного використання природних об’єктів власниками та природо-користувачами

4

правового забезпечення стабільного використання природних об’єктів

5

правового забезпечення платності у природокористуванні та за забруднення навколишнього природного середовища

Екологічне право — самостійна галузь права, що регулює відносини у сфері взаємодії суспільства та людини з навколишнім природним середовищем з метою охорони життя та здоров’я громадян, захисту їх екологічних прав: свобод, раціонального природокористування й забезпечення якості навколишнього природного середовища на користь теперішнього та майбутнього поколінь людей

Об’єкти екологічного права

Суб’єкти екологічного права

сукупність природно-соціальних процесів, природних ресурсів, ландшафтів, природних комплексів, екосистем та життя і здоров’я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства

особи, яким відповідно до закону належить право природокористування і на які покладено довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання, відтворення природних ресурсів

Підстави виникнення екологічних відносин

події: аварії, катастрофи, стихійні лиха (повень, землетрус тощо)

дії: отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин, організація проведення обов’язкової екологічної експертизи тощо

правопорушення: недотримання умов спеціального природокористування тощо

Екологічні права громадян

визначені законом можливості громадян України, спрямовані на задоволення їхніх потреб у галузі використання природних ресурсів, охорони природного середовища і забезпечення екологічної безпеки

1

Право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище

2

Право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та організацій з цих питань

3

Право на учать у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів

4

Право на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів

5

Право на об’єднання в громадські природоохоронні формування

6

Право на одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення

7

Право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи

8

Право на одержання екологічної освіти, виховання

9

Право на подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про компенсування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище

Екологічні обов’язки громадян

визначена законом міра їх обов’язкової поведінки, спрямована на запобігання негативному впливу на природне середовище, його відновлення, збереження та відшкодування заподіяних збитків

1

Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства

2

Здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів

3

Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів

4

Вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення

5

Компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище

Право природокористування

це система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективності використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і спеціальних інтересів та законних прав суб’єктів природокористування

Право природокористування ґрунтується на таких принципах

1

Платність і безоплатність природокористування

2

Багатогранність цільового використання природних ресурсів

3

Диференційованість правових форм права природокористування

4

Комплексність використання і охорони природних ресурсів

5

Платність за погіршення якості природних ресурсів

6

Нормування видового природокористування

7

Екологічна безпека природокористування

8

Нормативність і лімітування природокористування

9

Множинність правових форм природокористування

10

Стимулювання ефективного природокористування

11

Ефективність і економічність природокористування

12

Стабільність права природокористування

Класифікації права природокористування

1

Залежно від підстав виникнення права природокористування виділяють

• право загального природокористування;
• право спеціального природокористування

2

Залежно від об’єктів природокористування виділяють

• право земле-, надро-, водо-, лісокористування;
• право користування тваринним, рослинним світом, атмосферним повітрям тощо

3

Залежно від строків природокористування виділяють

• безстрокове (постійне);
• строкове (тимчасове);
• короткострокове (до 5 років);
• довгострокове (понад 5 років)

4

Залежно від суб’єктів і форм організації природокористування виділяють

• право державного, комунального та приватного природокористування

5

Залежно від способів виникнення природокористування виділяють

• право первинного природокористування;
• право вторинного природокористування

Власники природних ресурсів

мають право

зобов’язані

• Володіти, користуватися і розпоряджатися природними ресурсами;
• отримувати диференційну ренту від фізичних і юридичних осіб за платне використання природних ресурсів;
• самостійно господарювати на землі та ефективно використовувати інші ресурси для задоволення життєво необхідних потреб;
• визначати режим природних ресурсів, встановлювати порядок та розміри плати, передачу їх у власність та надання у користування фізичним та юридичним особам

• Використовувати природні ресурси за цільовим призначенням;
• сплачувати податки (збори);
• берегти природні ресурси, не заподіювати шкоди природі;
• дотримуватися законів, які регулюють право власності та охорону природних ресурсів;
• забезпечувати екологічну безпеку;
• підтримувати екологічну рівновагу на території України, берегти фауну і флору України

Природокористувачі

мають право

зобов’язані

• використовувати природні ресурси відповідно до їх цільового призначення;
• використовувати для своїх потреб природні ресурси, які знаходяться на їхніх землях, корисні копалини місцевого значення, лісові угіддя, водні ресурси тощо;
• використовувати корисні властивості природних ресурсів;
• передавати природні ресурси у вторинне користування;
• отримувати додаткові природні ресурси під заставу;
• здійснювати загальне і спеціальне природокористування;
• отримувати доходи від використання природних ресурсів і реалізовувати продукцію на свій розсуд;
• розміщувати виробничі, житлові, комунальні та інші будівлі і споруди;
• оскаржувати рішення державних органів, їхніх посадових осіб, які порушують права природокористувачів;
• вимагати через суд компенсацію шкоди, яка заподіяна природним ресурсам, і усунення перешкод у їх користуванні

• забезпечувати користування природних ресурсів відповідно до їх цільового призначення;
• своєчасно компенсувати шкоду, заподіяну іншим особам у процесі використання природних ресурсів;
• впроваджувати новітні технології;
• додержуватись строків у природокористуванні;
• не допускати безпосереднього використання природних ресурсів;
• своєчасно вносити плату за використання природних ресурсів;
• раціонально і економно використовувати природні ресурси;
• відновлювати якості природних ресурсів;
• суворо дотримуватись вимог екологічної безпеки у процесі використання природних ресурсів

Червона книга України

• Офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключеної (морської) економічної зони, а також узагальнення відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відновлення;
• є основою для розроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї

Завдання законодавства про Червону книгу України

Регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, з метою попередження зникнення таких видів із природи, забезпечення збереження їх генофонду

Об’єкти Червоної книги України

Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключеної (морської) економічної зони

Підстава для занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України

Наявність достовірних даних про чисельність популяцій та їх динаміку, поширення і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття особливих термінових заходів для їх збереження та охорони